29 вересня 2020 року відбулось засідання комітету з реалізації Концепції інтегрованого розвитку міста «Полтава 2030». Учасники засідання розглянули і затвердили індикатори моніторингу Концепції «Полтава 2030» та Плану сталої міської мобільності за 2019 рік...
The Concept has been designed in the framework of the Project «Integrated Urban Development in Ukraine». The Project is implemented by the German Federal Company Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH...
Концепцію розроблено в рамках проекту «Інтегрованого розвитку міст України». Виконавцем проекту є німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH»...
Концепція інтегрованого розвитку міста «Полтава 2030» готова. Ця Концепція розроблена жителями Полтави в тісній співпраці з міською владою.Робота над Концепцією здійснювалася в співпраці з Міністерством регіонального розвитку... ...
Полтава 2030 – зелене, затишне та гостинне місто зі значним економічним потенціалом на березі річки Ворскли. Екоеталон України з унікальними землями, свіжим повітрям та чистою водою ...
Полтава 2030: стратегічні та операційні цілі - Місто з диверсифікованим екологічно чистим виробництвом; -Місто прикладних наук, освіти, економіки ...
Полтава сьогодні – це місто із значним природно-ресурсним потенціалом, вигідним економіко-географічним положенням, раціональним містобудівним плануванням території ...
Полтава є культурним та обласним центром, який щоденно притягує десятки тисяч відвідувачів з прилеглих територій, що, в свою чергу, забезпечує надходження додаткових фінансових ресурсів до міста ...
Полтава сьогодні є привабливим містом зі значним економічним потенціалом та сприятливим географічним розташуванням між трьома великими містами ...
Успішні міста ставлять людину в центр уваги та моделюють своє майбутнє за рахунок створення комфортних умов для людини. Отже, вони обирають стратегії...
Розвиток велосипедного руху, впорядкування паркувального простору, створення інтелектуальної транспортної системи, підвищення рівня безпеки руху...
Коментарі
Найближчим часом буде проведений воркшоп по підготовці Концепції реалізації інфраструктурного проекту. Ми обовязково обговоримо на цьому воркшопі Ваші побоювання стосовно розвитку цієї території.
Проте, дозвольте не погодитися з Вами, що Концепція сталої мобільності Полтави є поверхневою, адже їїї остаточний варіант з усіма заходами, що враховують, в тому числі, розвиток велосипедної інфраструктури буде опублікований на саті найближчим часом.
Можна буде , наприклад пустити маршрути «кільцеві 1,2» по вул . Київське-Харківське шосе- Кагамлика іт.д. або аж до я Левади.
Як і говорив, розділення центральної частини міста на Старе місто і первинний центр.
Старе місто (Пилипа Орлика, Соборності до Корпусного парку, Котляревського, Гоголя, Стрітенська і т.д) для туризму, розвитку власного бренду. Зберегти ще те що можна, доповнити культурними подіями, обмежити автомобільний рух, наповнити тематичними розвагами. Ну щоб це дійсно був історичний центр давнього міста, а не звичайний квартал в середмісті звичайно обласного центра.
Первинний центр - трикутник між Соборності, Європейською і Сінною з територією центрального ринку в середині. По-перше вулиці Соборності і Європейська, дві найбільші вулиці міста, вказують на два основних напрямки розвитку міста останні декілька століть - Захід і Південь. А отже центр міста буде рухатися за самим містом, а не стояти на місці, буде ближчим до самих полтавців, доступніший їм.
Так, але загальноміський центр тоді було перенесено від Білої альтанки на пустир за містом, який ми зараз знаємо як Корпусний парк, керуючись загальнодоступністю міського центра. Чи не варто зараз врахувати це саме? Не важливо які функції мають центри розташуванні у масивах багатоповерхового житла. Головне щоб загальноміський центр був доступний мешканцям міста. А зараз це не так.
Якщо все відповідає нормам, то чому уже зараз вулиці Пилипа Орлика та Котляревського (на початку) ускладненні для проїзду, а машини припарковані на тротуарі?
В той час коли міській центр залишався по вісі вулиці Соборності, місто в основному росло на Південь і Захід. Це найбільш населенні мікрорайони Алмазний, Сади-1, Сади-2, Огнівка, Половки, Браїлки, Боженка, забудова вздовж вулиці Європейської. Місто і досі продовжує рости на південь (територія Щербанівської ОТГ - два нових мікрорайони) і Захід (вулиця Башкірцевої, Гожулівська), два потенційних мікрорайони Лазурний і артилерійські склади. Вже зараз люди вимушені користуватися власним автотранспортом щоб дістатися центру. Як це буде поєднано із пріоритетом пішохідного руху? І як в перспективі велика частина полтавців будуть долати значні відстані до центру міста?
Новий район в промисловій частині Київського району.
Чи не вважаєте, що існуючі центри не відповідають сучасним потребам? Стара частина міста (Соборності, Пилипа Орлика) розташована на горі і з трьох сторін обмежена крутими спусками, що прямо впливає на доступність і наявність ділянок (центру ніяк розвиватися). Вулиці в цьому районі вузькі, а отже їх пропускна здатність також обмежена. Безпосередньо в цій частині міста громадського транспорту майже немає. Найближча зупинка на вулиці Небесної Сотні, яка вже зараз потерпає від заторів. А отже можливості пустити додатковий транспорт немає. Зупинка Корпусний парк розташована для більшої частини району далеко. Це теж обмежує можливості розвитку центру. Які функції може виконувати такий центр? Чи не правильніше було б подумати про перспективи розвитку міста і перенести центр в більш підходяще місце?
2. Як буде вирішене питання транспортного сполучення нового мікрорайону з іншими, зараз він відрізаний від міста залізницею?
3. Досить близько до історичної частини міста є вільна територія артилерійських складів. В деякій мірі її також можна віднести до історичного ареалу, а тим більше до центральної частини. Поруч проходять магістральні вулиці з тролейбусним рухом Європейська і Сінна. В перспективі по вулиці Петлюри безпосередньо по зазначеній території має піти тролейбус на Огнівку. Я знаю що вже затверджений детальний план цієї території, але поки не почалася забудова, що заважає внести корективи?
• Визначення підходящих територій для розвитку індустріальної зони, техно-бізнес парку та житлової забудови;
• Проведення переговорів з власниками земельних ділянок;
• Розробка підходящої моделі розвитку та управління;
• Планування етапів розбудови;
• Створення життєздатної бізнес-моделі та правової форми;
• Підготовка містобудівного, концептуального та детального плану;
• Проведення досліджень ринку та аналізу місця розташування для різних сфер;
• Проведення переговорів із внутрішніми та закордонними інвесторами;
• Маркетинг та залучення сфер різних сфер бізнесу тощо.
Якщо реалізація цих проектів буде іти поетапно, в постійному обговоренні і спілкуванні з громадою та бізнесом, то буде можливість знизити всі види ризиків.
(стаття 41 Конституції УКраїни).
Важливими тим паче є стратегія та концепція, створена у результаті планувального процесу. Це означає, що ми плануємо гомогенне, компактне місто, яке забезпечує на майбутнє робочі місця та житло в контексті міської тканини. Якщо ми цього не зробимо, у нас завжди буде дефіцит, оскільки міська влада буде реагувати лише у момент, коли попит вже виникне по факту. І тоді планування та розбудова міста стикнеться не лише з постійним дефіцитом, але це закінчиться тим, що забудова територій буде неорганізованною, та розрізненою, як клаптикова ковдра, що повністю суперечить нашим цілям.
Стосовно вторинних і третинних, не було б правильніше зробити просто підцентри з орієнтуванням на мікрорайони, а не райони утворенні хаотично?
До тогож в нашому процесі планування ми підтримуємо вже ті центри що утворюються\або давно утворилися, а не спонукаємо до створення нових. тому що створення нових підцентрів може призвести до колапсу пропозиції для населення міста Полтава. Тому підтримка має бути направлена на посилення існуючих центрів, підвищеня стандартів та покращення їх привабливості.
Стрічка RSS коментарів цього запису